.jpeg)
СПРОЩЕНО ПРОЦЕДУРУ РЕЄСТРАЦІЇ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК
Україна переживає черговий виток змін процедури реєстрації речових прав на нерухомість. Особливо ця новація хвилює, коли мова заходить про права на землю.
За реєстрацію прав на земельні ділянки завжди йшла боротьба між різними держорганами. На зорі незалежності реєстрацією прав на ділянки відали виконкоми місцевих рад, які записували реєстраційні записи в паперові книги, після них - органи земельних ресурсів. На початку нульових ініціативу перехопив Центр державного земельного кадастру. Крім реєстрації документів на землю в паперовому вигляді (в Книгах записів), це держпідприємство мало паралельно фіксувати документи на землю в електронному вигляді.
Але, як потім з'ясувалося, в електронному форматі цього практично ніхто не робив. Повноцінна реєстрація правовстановлюючих документів в паперовому форматі та комп'ютерних базах стартувала лише в 2011 році - коли повноваження з реєстрації були повернуті органам земресурсів.
Також читайте: "Конфуцій: суть управління державою: «»Це коли достатньо їжі, достатньо зброї і є довіра народу».
Перетягування повноважень на цьому не закінчилося. Буквально через два роки функцію передали Укрдержреєстру Міністерства юстиції, і з 2013 року в Україні стали реєструватися не документи на землю (держакти, договори оренди), а речові права (власності і користування).
Але і Укрдержреєстр теж довго не протягнув. У січні 2015 року його ліквідували, а функції цього держоргану успадкували державні реєстратори в складі Мін'юсту.
1 січня 2016 року сталась нова революція. Її викликало прийняття змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також деяких інших законодавчих актів України. Згідно з ними, перелік осіб, які можуть реєструвати права на землю, кардинально переглянутий.
Права нотаріусів по реєстрації значно розширені. Тепер вони уповноважені робити це незалежно від місця розташування земельної ділянки та без прив'язки до нотаріальних угодах. Припустимо, якщо сільрада прийняла рішення про приватизацію землі, тут же можна звернутися до будь-якого нотаріуса в Україні, і він зобов'язаний зареєструвати право або відмовити в реєстрації (при цьому свідоцтво про право власності на нерухоме майно скасовано).
Також можна звернутися до виконкому місцевої ради або райдержадміністрації за умови, що там за трудовим договором працює державний реєстратор.
З'явився новий учасник - акредитований суб'єкт, який може реєструвати права за умови перебування з ним у трудових відносинах не менше трьох реєстраторів. При цьому державним реєстратором може стати будь-який громадянин України, який відповідає нехитрим вимогам: вища освіта за спеціальністю «Правознавство», володіння державною мовою, не менше року досвіду роботи на держслужбі або не менше трьох років - в інших сферах управління.
Виходить, що реєстратори перестали бути державними службовцями. Їх новий статус поки незрозумілий, але нагадує арбітражних керуючих - уповноважені державою на виконання певних функцій, але в той же час «самі по собі». Це трохи насторожує. Адже реєстратор - це найважливіший елемент системи гарантування права на землю, передбаченого Конституцією. А з таким туманним статусом важко повірити, що держава щось зможе гарантувати.
Але останні зміни законодавства принесли і позитивні зміни. До них належить вирішення передавати незатребувані земельні ділянки в оренду без реєстрації права власності. Це питання знаходився в підвішеному стані вже три роки, і нарешті-то у законодавця дійшли руки його розблокувати.
Ще один позитивний момент - з'явилася можливість реєстрації прав на споруди навіть при відсутності зареєстрованого права на землю. Таким чином, розірвано замкнуте коло, коли без землі не зареєструєш право на майно і навпаки.
Крім того, спрощений порядок реєстрації прав на житлові будинки, побудовані до серпня 1992 року. Тепер зробити це можна на підставі виписки з погосподарської книги за рішеннями рад про надання земельних ділянок без проведення технічної інвентаризації.
Таким чином, новий закон містить позитивні і прогресивні норми, які здатні полегшити життя заявникам та підвищити рівень правового регулювання. Поки ж Кабмін не прийме всі необхідні порядки і новоспечені реєстратор не підключаться до Реєстру прав, процедури реєстрації, ймовірно, будуть проходити «зі скрипом».
Джерело: vse.media
Коментарi